Page 5 - Сторинками родинного альбому

Я, Артем Міщенко, навчаюсь у 3 класі Степанівської
загальноосвітньої школи № 2. У нас велика сім’я: тато,
мама, сестричка Маринка, бабуся, дідусь. Родинною
реліквією, яку зберігають і передають у нашій родині
молодшому поколінню є родинні фотокартки. Раніше вони висіли
у рамках на стіні, тепер зберігаються в альбомах. Вони багато
можуть розповісти про життя роду. Хранителем нашої родинної
пам'яті є моя бабуся Надія.

Її маму, мою прабабусю Деменко Марію Махтіївну, я добре
пам'ятаю. А бабуся Надя розповіла мені про нелегку долю своєї
мами:

“Народилась вона у Полтавській області, с.Черевки
Миргородського району Невелике, дуже мальовниче село потопало
у вишневих садочках, було багато груш і яблунь. Протікала річка
Хорол. Було в неї троє братів: Іван, Степан, Санька

Маруся закінчила 7 класів і

вступила до Миргородського

сільськогосподарського технікуму

по спеціальності зоотехнік. Але

війна внесла свої корективи.

Окупація. Молоді хлопці і дівчата

організували партизанський загін.

До загону носили продукти.

Фашисти натрапили на їх слід. За зв'язок з партизанами Маню
і братів пішки в колонах під охороною автоматників з вівчарками
пригнали до Миргороду повантажили у телячі вагони і повезли до
Німеччини. Хтось із хлопців пилочками вирізав у підлозі дірочки і
повтікали, а інші побоялися. Їхали маже 10 днів. Весь час без води,
без їжі. Вивезли на якусь площу, поставили і почали сортувати.
Кого на фабрику, кого на підземні заводи, на будівництво,