Page 3 - Книга пам'яті мого роду - Сідорко іван Митрофанович

Серед поліських лісів, що дихають свіжістю та прохолодою, шумлять про
вічність і незбагненність буття, милують око своєю пишною красою стрімких
сосен, розкинулося невеличке село Прокопівка. Люба серцю земля, рідна і
дорога душі, бо саме вона – основа нашого роду, колиска босоногого
дитинства, бабусина пісня і дідусева мрія про щасливе життя прийдешніх
поколінь, онуків та правнуків.

Село Прокопівка було названо
на честь першого поселенця на ім'я
Прокіп, який і став засновником села.
Розкинулося село біля річечки Борідок
за п'ятнадцять кілометрів від Новгород-
Сіверського. Невелика купка хат, біля
кожної крихітні присадибні ділянки,
двір, обнесений плетеним тином. Село
з трьох сторін було опоясане великими
лісами, тільки одна сторона виходила
на відкриті поля. Основним доходом
селян було тваринництво. Соковитими
травами буяли лісові галявини та
пасовища для худоби. Про річку
Борідок було багато складено легенд і
фантастичних оповідань.

Саме в цьому селі на Чернігівщині
народився, виріс і прожив своє славне трудове
життя наш дідусь Сідорко Іван Митрофанович –
людина, яка своєю гідністю може бути прикладом
кожному на цій землі.

Народився Іван Митрофанович
3 квітня 1924 року. У нього
було два брати і дві сестри.
Дитинство і юність пройшли
у рідному селі.