Page 31 - Пам'ять про війну священна

ТУНІК НАДІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

Це — моя бабуся. Вона з дитинства увібрала в себе біль
сердець всієї рідні, покалічених Другою світовою війною.
Її глибокі переживання згодом вилились у пісні і вірші: про бабусю,
яка втратила двох синів, про дядьків, які загинули зовсім молодими
хлопцями. Свою поему «Сповідь» вона розпочинає так:

9 травня 1951 р.
31