Page 10 - Спогади зі сльозами на очах

Після святкового мітингу (З.П. Гонтар(Рибалко) по центру)

Форсувавши Одер та обійшовши Берлін з півночі, в результаті жорстоких
боїв у квітні ярцевці оволоділи населеними пунктами Буххольц,
Бланкенфельде, Любарс, Вайдманслуст, Хейлингензее. Десятки поранених
вдалося винести на своїх тендітних плечах мужній санітарці. «Найважче
давалися бої в містах і селах, коли в лісі чи полі можна було передбачити звідки
чекати ворога, то в населених пунктах небезпека чекала на кожному кроці, з
будь-якого вікна міг пролунати постріл, що обірве чиєсь життя. Німці тікали,
деякі вивісили білу тканину, що означало, вони готові до капітуляції,» -
пригадує жінка. З 14 квітня по 6 травня тривали бої під Берліном. У повітрі
витало передчуття перемоги.

Щастю і радості не було меж, коли довідалися , що підписано акт про
беззастережну капітуляцію. Всі навколо обнімалися, цілувалися, вітали один
одного з Перемогою. Салютували зі зброї: кулеметів, автоматів, гвинтівок та
пістолетів. Цілий день в підрозділах лунали веселі запальні пісні, виступали
колективи художньої самодіяльності.

Саме того дня, пригадує жінка, з нею трапився курйозний випадок. Разом
зі своєю подругою Машею Андросовою (Коваленко) дочекалися, поки стемніє,
і, намагаючись оминути всі пости, направились до рейхстагу, дуже ж вже
хотілося Гітлера побачити.. Біля самої будівлі їх затримали, старий
красноармієць, почувши пояснення, пожурив дівчат за легковажність, бо могли
б загинути через необачність. Дівчата не відступили від своєї мрії Гітлера ,