Page 6 - Рокам ніколи пам'яті не стерти
P. 6
Привіт, Юлько!
Уже майже п’ять місяців ти навчаєшся у своїй рідній школі на
Донеччині. А ми, твої однокласники з Хотінської школи на Сумщині,
намагаємося не пропустити жодного дня, щоб не подивитися новини із зони
АТО. Хоч і недовго ти сиділа поруч за партою, але все ж ми встигли стати
друзями. А пам’ятаєш, як бігали по коридорах, гралися на подвір’ї,
готувалися до Осіннього балу, відвідували шкільні музеї?
На другому поверсі біля кабінету №29 висять портрети чотирьох Героїв
Радянського Союзу, які навчались в нашій школі. Серед них - мій прапрадід
Просяник Омелян Іванович. Його світлини є в краєзнавчому музеї. Там
фотографії різних років. Є і з моєю мамою Оленою і бабусею Діною.

А біля музею - велика картина, де зображено прапрадіда під час
ліквідації угрупування німецько - фашистського на річці Одер 25 січня 1945
року.

Юлько, я декілька разів показував тобі стенди, на яких багато
матеріалів про наших земляків, які захищали Батьківщину під час Великої
Вітчизняної війни. Пам’ятаєш, я обіцяв детально розповісти тобі про
прапрадіда? Адже ти збиралася поділитися відомостями про нас, наших
   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11