Шапка
40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, 51 тел./факс 8(0542) 22-00-82 E-mail:sodb@ukr.net
Menu2
Menu1
Menu1
Menu1
Menu4
Menu5
Menu3
Menu16
Menu3
Menu5
Menu14
Menu3
Menu3

Осінні цікавинки

Як з'явився вираз «бабине літо»?

      Існує кілька версій:
      Із закінченням важких польових робіт жінки нарешті могли викроїти час для домашніх справ. Найчастіше вони обробляли і ткали льон, займалися соліннями. Заведено було о цій порі налагоджувати взаємини з близькими, миритися з ворогами. На Русі ці теплі осінні дні вважали святом, тому народ розважався: влаштовував посиденьки, співав пісні.
      Жінкам у минулі часи приписували вміння впливати на природні явища. Нібито прекрасна стать вміє повертати пори року, насилати потрібну погоду. Таку назву пояснювали тим, що саме ця пора дозволяє відпочити і погрітися на сонечку старим жінкам. Або ж тільки жінка здатна зігрівати тоді, коли про тепло не може бути й мови.
      Легка, тонка павутина, яка тремтить у повітрі і передвіщає теплі дні, асоціюється з пасмами сивого волосся в жінок, а погожа погода – з прекрасним зрілим віком, періодом розквіту жінки.
      Природа в цей період виявляє своє жіноче начало: вона плодоносить. І це її час – «бабине літо».
      Цікаво, що «бабиним літом» іменують таку прекрасну пору у західних і східних слов'ян. Болгари і македонці називають її «циганським літом», серби – «Михайловим» або «Мартиновим літом», німці – «старечим літом», голландці – «післяліттям», американці – «індіанським літом», італійці – «літом Святого Мартіна», французи – «літом Святого Дені».

      Та як би не називали цю пору, вона дарує нам чудову можливість погрітися на сонечку, насолодитися теплом його промінчиків напередодні дощів і холодів, намилуватися дивовижними барвистими осінніми пейзажами...



Краєзнавчий блог: Рідний край вивчай та знай

АКТУАЛЬНІ
РУБРИКИ

Сторіччя Української революції
1917-1921 рр.


Ярослав Мудрий - князь київський

Сумщина олімпійська

Краєзнавчий атлас Сумщини

Благодійні акції
Анализ веб сайтов