Країна Знань

Слово "школа" походить від грецького слова "сколе", що означає "дозвілля". Таких шкіл, які ми звикли бачити зараз, в Стародавній Греції не було. Філософи та їх учні збирались у вільний час разом і сперечалися з різних питань. Школи відвідували тільки хлопчики вільних родин. Великий грецький філософ Платон був першим вчителем, який організував навчання в місці, яке називав «академією». Термін навчання складав 3-4 роки.

Давні школи розташовувалися на майданчиках, де тренувалися військові або проводилися паради. Майданчики ці називалися гімназіями. Пізніше Аристотель назвав свою школу ліцеєм. Цікаво, що в Німеччині школи почали називати гімназіями, у Франції – ліцеями, а в Шотландії – академіями. Всі ці три назви збереглися до наших часів. Жодна зі шкіл не була схожа на сучасну. Це були місця для дискусії. Пізніше почали навчати школярів грамоти.

У 1650 році 58-річний єпископ протестантської общини Чеських братів – він же великий педагог і гуманіст ХVII століття - Ян Амос Коменський придумав геніальну систему масового "навчання всіх і всьому". Тобто, фактично придумав нашу з вами школу.

Він вперше розсортував учнів за віком по класах; він розділив грамоту на декілька учбових дисциплін; написав перший підручник; ввів поняття: "учбовий день", "урок", "оцінка", "вправа". Встановив єдиний день початку занять, щоб дітей в школу приймати не коли завгодно, але лише один раз в рік, "краще восени... і вести їх весь рік, нікого вже не приймаючи і не відпускаючи".

Вважається, що він придумав і канікули ... але, що стосується канікул, та поява їх в університетському житті мала сувору причину – чуму. Саме вона кожне літо викошувала значну частину міського населення Європи, і, щоб хоч в якійсь мірі уникнути епідемії, магістри придумали … канікули.

А всі діти чекають канікули з нетерпінням. Школярі 19 століття не могли радіти, як нинішні діти. Адже, по суті, у них майже ніяких канікул і не було. Ті, хто жив у місті відправлялися на тижневі канікули після трьох місяців навчання. А для сільських дітей відпочинком вважалася поїздка додому для збору врожаю.

1 вересня йдуть в школу діти 122 країн – вся Америка і Європа. 1 січня навчальний рік починається в 43 країнах. У 16 країнах він починається в березні, а в 10 – в серпні. Так, у Японії навчальний рік триває з 1 квітня по 1 березня. Діти відпочивають всього один місяць. Один місяць відпочивають також в Індонезії (у січні) та в Індії (у квітні). У Норвегії та Мозамбіку канікули тривають 2 місяці. У Аргентині, Еквадорі, Панамі, Сіднеї учні відпочивають аж 4 місяці. У Франції немає чіткого терміну початку навчального року. Він може починатись 1 вересня в одних районах, і 15 вересня в інших. А в Чехії шкільні канікули бувають взимку і влітку. Літні канікули тривають 2 місяці.

У різних країнах існують різні системи оцінки знань учнів. Якщо в Угорщині і Югославії 5 – найвища оцінка, а 1 – найнижча, то в Чехії все навпаки – «п'ятірка» вважається найгіршою оцінкою, а «одиниця» - кращою. У школах Голландії та Румунії ставлять оцінки від 1 до 10. У Франції в ліцеях введена 20-бальна шкала оцінювання.

А знаєте ви що…

• У 1565 р. з'явився перший буквар для навчання дітей, виданий першодрукарем Іваном Федоровим.
• Професія шкільного вчителя в Японії була споконвічно чоловічою. Жінок серед японських викладачів менше половини. У більшості шкіл Японії немає їдалень, а діти обідають прямо в класі.
• У Чехії шкільні вчителі ведуть кілька дисциплін. Приміром, один педагог викладає фізкультуру і математику, інший - чеську мову, спів і хімію.
• У Фінляндії не прийнято викликати учня, якщо він не виявив такого бажання. В цій країні вважається неприйнятним виставлення недоліків учнів перед однокласниками. У фінських школах в класі працює одночасно два викладачі - вчитель і його помічник.
• Директор школи в Швеції може перевести талановитого учня в наступний клас, не чекаючи кінця навчального року, щоправда, для цього потрібна згода батьків.
• В Ірландії діти 6-15 років в обов'язковому порядку повинні відвідувати школу. У студентів відвідування занять є вільним.
• Учні в школах Норвегії розділені на вікові групи - початкові класи, 14-річні підлітки і 18-річна молодь. До 8 класу дітям в норвезьких школах не ставлять позначки.
• А ви знаєте, що такі великі уми людства як Чарльз Діккенс, Томас Едісон, Марк Твен, Ноель Ковард не закінчували навіть початкових класів.
• А ось американські школярі, як і всі інші, мабуть більше люблять дивитися передачі, ніж вчитися. Адже в середньому вони витрачають 14 тисяч годин на їх перегляд, а от на навчання на дві тисячі годин менше.
• А ось успішність і поведінка в школі зовсім не говорить про те, що дитина буде успішною або навпаки. Адже сьогодні є безліч прикладів, де всім відомі школярі доставляли безліч турбот і проблем своїм вчителям. Наприклад, Білл Гейтс, ще будучи підлітком, зламав комп’ютер в школі. Крім того, він отримав доступ до секретної інформації. Швидше за все, ви думаєте, що його суворо покарали за це. А ось і ні. Комп’ютерний центр у Сіетлі взяв його на роботу, щоб він перевіряв їх програми.
• Всі знають про великого винахідника Т. Едісона, але мало кому відомо, що його відправляли додому із запискою про те, що він неслухняний учень. А все тому, що він був звичайною «чомучкою», що і вивело з себе вчителя.

Більшість шкіл планети в чому схожі між собою – учні вирушають туди вранці і повертаються додому до обіду з оберемком домашніх завдань. Але існують, виявляється, абсолютно дивовижні та унікальні школи, кардинально відрізняються від поширених стандартів.

Важкодоступна початкова школа, Китай

Гулу – маловідоме селище, розташоване в гірській місцевості Ханьюань китайської провінції Сичуань. Єдиний спосіб дістатися до села – це «шлях Луома» – дорога з численними зигзагоподібними поворотами, вузькими проходами між кам’яними стінами і похиленими мостами. На одній з гір, що оточують селище, знаходиться початкова школа села.

Донгзхонг Мід, Китай – початкова школа в печері в гірському селі Мяо в китайській провінції Гуйчжоу. Ця провінція – один з найбідніших регіонів Китаю, який отримував дуже мало урядових дотацій. У 1984 році місцеве співтовариство прийняло рішення облаштувати школу в гірській печері. Місця там виявилося достатньо для 9 викладачів і майже 200 учнів…

Багато учнів витрачали на дорогу до школи і назад близько 6 годин, але іншої школи в околицях не було. Проіснувала школа 23 роки, після чого влада закрила її, заявивши, що Китай – це «не співтовариство печерних людей».

Школа в човні, Бангладеш

Два рази на рік в Бангладеш переживає повені, під час яких мільйони жителів залишаються відрізаними від великої землі, електроенергії та предметів першої необхідності. Для дітей, природно, стає неможливо відвідувати школу. Для боротьби з проблемами, викликаними щорічними повенями, некомерційна організація Shidhulai Swanirvar Sangstha придумала блискуче рішення – плаваючі будинки, медичні центри і школи.

Організацією відкрито близько 100 човнових шкіл, кожна з яких отримує необхідну енергію від сонячних батарей, обладнана ноутбуком, доступом в Інтернет і невеликою бібліотекою. При цьому школа сама забирає дітей з дому вранці і розвозить після занять їх по домівках, подібно шкільному автобусу.

Школа Террасет в підземеллі, США

Учні американської школи Террасет — майже діти підземелля. Школа була побудована в середині 1970-х років, коли США потрясла енергетична криза. У країні був введений режим економії енергії, яка використовувалася в тому числі і для опалювання шкіл. У місті Рестон побудували школу Террасет: розрівняли пагорб, звели на цьому місці будинок, а потім засипали його землею. Природне земляне покриття давало тепло і зберігало енергію. Сьогодні Террасет – це не тільки найбільш енергозберігаюча школа в країні, але й одна з головних туристичних визначних пам’яток Рестон.